наморочити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наморо́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наморо́чмо | |
| 2 особа | наморо́ч | наморо́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наморо́чу | наморо́чимо, наморо́чим |
| 2 особа | наморо́чиш | наморо́чите |
| 3 особа | наморо́чить | наморо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наморо́чив | наморо́чили |
| жін.р. | наморо́чила | |
| сер.р. | наморо́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наморо́чивши | ||