І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬрідше,ЗА́МОРОЗЬрозм.,НА́МЕРЗдіал. (намерзла маса дрібних сніжинок). Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли інеєм запушені рясним (М. Рильський); На тротуарах і дахах сивіла перша паморозь (О. Донченко); Ще скрізь на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко - закапле з стріхи (Марко Вовчок); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); На траві лежала холодна поморозь (А. Шиян); Ми зранку, ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (І. Франко); Він іде - увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Словник Б. Грінченка)

НА́МОРОЗЬ (намерзлі на шибках льодяні візерунки), ЛИСИ́ЦЯперев. мн.,розм.Наморозь на склі пройметься бувало [під час заходу сонця] теплим рожевим світлом і ніжно затріпоче (О. Донченко).