намонятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намо́нятися, намо́нятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намо́няймося, намо́няймось | |
| 2 особа | намо́няйся, намо́няйсь | намо́няйтеся, намо́няйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намо́нятимуся, намо́нятимусь | намо́нятимемося, намо́нятимемось, намо́нятимемся |
| 2 особа | намо́нятимешся | намо́нятиметеся, намо́нятиметесь |
| 3 особа | намо́нятиметься | намо́нятимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намо́няюся, намо́няюсь | намо́няємося, намо́няємось, намо́няємся |
| 2 особа | намо́няєшся | намо́няєтеся, намо́няєтесь |
| 3 особа | намо́няється | намо́няються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| намо́няючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | намо́нявся, намо́нявсь | намо́нялися, намо́нялись |
| жін. р. | намо́нялася, намо́нялась | |
| сер. р. | намо́нялося, намо́нялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намо́нявшись | ||