намолоти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намоло́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намелі́мо, намелі́м | |
| 2 особа | намели́ | намелі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намелю́ | наме́лемо, наме́лем |
| 2 особа | наме́леш | наме́лете |
| 3 особа | наме́ле | наме́лють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намоло́в | намоло́ли |
| жін.р. | намоло́ла | |
| сер.р. | намоло́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наме́лений, намо́лотий | ||
| Безособова форма | ||
| наме́лено, намо́лото | ||
| Дієприслівник | ||
| намоло́вши | ||