намокнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | намо́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | намо́кнімо, намо́кнім | |
2 особа | намо́кни | намо́кніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | намо́кну | намо́кнемо, намо́кнем |
2 особа | намо́кнеш | намо́кнете |
3 особа | намо́кне | намо́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | намо́к, намо́кнув | намо́кли, намо́кнули |
жін.р. | намо́кла, намо́кнула | |
сер.р. | намо́кло, намо́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
намо́клий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
намо́кши, намо́кнувши |