намогтися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намогти́ся, намогти́сь
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наможі́мося, наможі́мось, наможі́мся
2 особа наможи́ся, наможи́сь наможі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наможу́ся, наможу́сь намо́жемося, намо́жемось, намо́жемся
2 особа намо́жешся намо́жетеся, намо́жетесь
3 особа намо́жеться намо́жуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намі́гся намогли́ся, намогли́сь
жін.р. намогла́ся, намогла́сь
сер.р. намогло́ся, намогло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намі́гшись