намогтися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намогти́ся, намогти́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наможі́мося, наможі́мось, наможі́мся | |
| 2 особа | наможи́ся, наможи́сь | наможі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наможу́ся, наможу́сь | намо́жемося, намо́жемось, намо́жемся |
| 2 особа | намо́жешся | намо́жетеся, намо́жетесь |
| 3 особа | намо́жеться | намо́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намі́гся | намогли́ся, намогли́сь |
| жін.р. | намогла́ся, намогла́сь | |
| сер.р. | намогло́ся, намогло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намі́гшись | ||