намовчатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | намовча́тися, намовча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намовчі́мося, намовчі́мось, намовчі́мся | |
| 2 особа | намовчи́ся, намовчи́сь | намовчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намовчу́ся, намовчу́сь | намовчимо́ся, намовчимо́сь, намовчи́мся |
| 2 особа | намовчи́шся | намовчите́ся, намовчите́сь |
| 3 особа | намовчи́ться | намовча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намовча́вся, намовча́всь | намовча́лися, намовча́лись |
| жін.р. | намовча́лася, намовча́лась | |
| сер.р. | намовча́лося, намовча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намовча́вшись | ||