-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний намо́вник намо́вники
родовий намо́вника намо́вників
давальний намо́вникові, намо́внику намо́вникам
знахідний намо́вника намо́вників
орудний намо́вником намо́вниками
місцевий на/у намо́вникові, намо́внику на/у намо́вниках
кличний намо́внику намо́вники

Словник синонімів

ПІДБУ́РЮВАЧ, ПРОВОКА́ТОР, ПАЛІ́Й, НАМО́ВНИК, ПІДМО́ВНИК, НАПРА́ВНИКрозм., ІНСПІРА́ТОРкнижн.Недаремно говориться, що підбурювачі завжди знайдуться, а трапиться потім.. з того лихо - всі в кущі (Ю. Збанацький); Нехай почнуть - тікати буде пізно Для паліїв останньої війни (М. Бажан); - Ти, Миколо, бунтуєш мені усіх забродчиків, бо їх намовляєш. Для таких намовників на змагання та колотнечу в мене нема місця (І. Нечуй-Левицький); Кожної хвилі могли чорторийські посланці найти його тут і вбити як підмовника, що підбурює народ (Юліан Опільський); То такий порадник, тільки на зле направник (Словник Б. Грінченка); Інспіратор злочинних дій. - Пор. I. 1. баламу́т, I. підбу́рювати.