-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний намо́ва намо́ви
родовий намо́ви намо́в
давальний намо́ві намо́вам
знахідний намо́ву намо́ви
орудний намо́вою намо́вами
місцевий на/у намо́ві на/у намо́вах
кличний намо́во* намо́ви*

Словник синонімів

ДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВА, ЗМО́ВАрідше, УГО́ДА[ВГО́ДА], ЗЛА́ГОДА, УСТАНО́ВАрозм., НАМО́ВАрозм., ЗМО́ВКАрозм. рідше, ВИМО́ВАдіал.По всіх питаннях було досягнуто домовленості (А. Головко); [Кость:] Зробім таку умову: через сім років з’їхаться нам усім до свого села (С. Васильченко); - Хоче садівник з тобою змову мати, то як собі хоче! (І. Франко); - Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, невипивай! Не було такої угоди (О. Довженко); Марії він ні в чому не перечив, по добрій вгоді вони розділилися господарством (С. Чорнобривець); - Маєте з війтом добру злагоду чинити (Г. Хоткевич); - У нас така установа: все, що добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний); Без слів, без намови, очі їх стрілись.. і уста простяглися до уст (М. Коцюбинський); У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти (Словник Б. Грінченка); П’є пляшку пива без склянки, а як одним душком не вип’є, то поставить літру горілки. Хто має поставити, якби Краньцовський випив, на це не було вимови (Лесь Мартович). - Пор. до́гові́р, домо́витися.
НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕПрідко;ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВАперев.мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯкнижн. (злісний наклеп, перев. у пресі, офіційних висловлюваннях);ПА́СКВІЛЬ (про твір наклепницького характеру). - Ні на кого наклепу не звели [батьки], ні обмови, вуста свої ніякою брехнею не опоганили... (О. Гончар); Хіба не бува на чоловіка наговорів (Г. Квітка-Основ’яненко); Земвідділівська молодь не боялася ніяких чисток, отож.. не звертала на ті намови [щодо Сеспеля] ніякісінької уваги (Ю. Збанацький); - Я позачергово вимагаю слова, щоб дати відсіч на.. ці жалюгідні інсинуації (Ю. Шовкопляс); - Панове. Сьогодні уночі якась злочинна рука насмілилася в наших стінах наклеїти пасквіля на пана Бублика і пана Сокола (Я. Качура). - Пор. наші́птування.