-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намно́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намно́жуймо
2 особа намно́жуй намно́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намно́жуватиму намно́жуватимемо, намно́жуватимем
2 особа намно́жуватимеш намно́жуватимете
3 особа намно́жуватиме намно́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа намно́жую намно́жуємо, намно́жуєм
2 особа намно́жуєш намно́жуєте
3 особа намно́жує намно́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
намно́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. намно́жував намно́жували
жін. р. намно́жувала
сер. р. намно́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намно́жувавши

Словник синонімів

НАРОДИ́ТИкого (про жінку або самицю тварини - дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ[ВРОДИ́ТИ], ПОРОДИ́ТИрідше,ЗРОДИ́ТИрідше,СПОРОДИ́ТИрозм.,ЗНАЙТИ́[НАЙТИ́]розм.,РОЗСИ́ПАТИСЯким, розм.; СПОВИ́ТИпоет.,ПОЯВИ́ТИзаст. (про жінку); ВИ́ВЕСТИ (про тварину); ПРИВЕСТИ́, ПРИНЕСТИ́, ВИ́ПЛОДИТИ, СПЛОДИ́ТИрідше (щодо тварини - стилістично нейтральне, щодо жінки - розм. або зневажл.); НАПЛОДИ́ТИ, РОЗПЛОДИ́ТИ, НАВОДИ́ТИ, НАМНО́ЖИТИрідше (щодо тварини - розм., щодо жінки - розм. або зневажл.: народити яку-небудь, звичайно велику, кількість дітей або малят); НАЛУПИ́ТИвульг. (дітей). - Недок.: наро́джувати, роди́ти, виво́дити, приво́дити, прино́сити, випло́джувати, плоди́ти, розпло́джувати, намно́жувати. Вона прагне бачити дітей, що їх народила і виплекала (Л. Смілянський); Хижая вовчиця у своїм гнізді смердючім родить хижих вовченят (І. Франко); Моя мати вродила мене сиротою (Ю. Яновський); Породила Мотря за три роки трьох синів (Панас Мирний); Мати спородила його серед мовчазних снігів (П. Загребельний); Сова кричить... "Се якась дівка знайде дитину" (Ганна Барвінок); Ми молили собі у Господа хлопчика, а молодиця розсипалась дівчинкою! (О. Стороженко); Сповила убога мати сина В Моринцях на нашій Україні (М. Рильський); Бог дасть появити дитину, - готові няньки (Ганна Барвінок); - Що нам Бог дає за рік? Га? Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка - дає лоша, вівця - окочується ягнятком (М. Стельмах); Вона мало не щороку приносила йому то сина, то дочку... (С. Чорнобривець); [Відьма (приспівує):] Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. Наплодила, наводила, Та нема де діти (Т. Шевченко); - Ні до чого вам діла нема. ..Хай матерів ґвалтують поганці, а сестер та наречених продають у гареми розплоджувати татарчат (З. Тулуб); - Прожили ви не менший за мій вік, а помрете, й сліду по вас не зостанеться. Налупили дітей, та що з того? (Л. Яновська).