НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини - з’явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ[ВРОДИ́ТИСЯ]рідше,ЗНАЙТИ́СЯ[НАЙТИ́СЯ]розм.,ЗРОДИ́ТИСЯрідше,ПОРОДИ́ТИСЯрідше;ВИ́ЛУПИТИСЯзневажл. (про дитину); ВИ́ВЕСТИСЯ (про малят тварини); ВИ́ПЛОДИТИСЯ (щодо тварин - нейтральне, щодо людей - зневажл.); НАПЛОДИ́ТИСЯрозм.,РОЗПЛОДИ́ТИСЯрозм.,НАМНО́ЖИТИСЯрозм. (народитися в якій-небудь, звичайно великій, кількості); РОЗМНО́ЖИТИСЯрозм.,НАЛУПИ́ТИСЯвульг. (щодо людей). - Недок.: наро́джуватися, роди́тися, лупи́тися, вилу́плюватися, виво́дитися, випло́джуватися, плоди́тися, розпло́джуватися, мно́житися, розмно́жуватися, лупи́тися. Може б, вони й не здибались цього літа, хоч і в одному селі народились та жили (Є. Гуцало); - В гнилих підвалах родилися і вмирали ми, За хмарами диму не бачили сонця (А. Головко); Через рік уродився їм син Івась (Панас Мирний); [Мотря:] Ночі холодні, де я подіну теляток, як знайдуться вони (З. Мороз); Живи, життя безсмертне! Живи, священна славо, Людей, які зродились, щоб смерть перебороть! (М. Бажан); - Ви тутешній? - зав’язував я розмову. - Не зовсім. Але виплодився біля моря (В. Логвиненко); Дуже багато розплодилося їх [хрущів] тієї весни (О. Донченко); - Це тепер народу намножилося без ліку, хутори як гриби поросли (Г. Хоткевич); Прийшов Юрій - і розрішив. Сказав: "Плодіться, і розмножуйтеся, і наповняйте землю, радуючися" (Г. Хоткевич).