намножити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | намно́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намно́жмо | |
| 2 особа | намно́ж | намно́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намно́жу | намно́жимо, намно́жим |
| 2 особа | намно́жиш | намно́жите |
| 3 особа | намно́жить | намно́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намно́жив | намно́жили |
| жін.р. | намно́жила | |
| сер.р. | намно́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намно́жений | ||
| Безособова форма | ||
| намно́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| намно́живши | ||