намилуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намилува́тися, намилува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намилу́ймося, намилу́ймось
2 особа намилу́йся, намилу́йсь намилу́йтеся, намилу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намилу́юся, намилу́юсь намилу́ємося, намилу́ємось, намилу́ємся
2 особа намилу́єшся намилу́єтеся, намилу́єтесь
3 особа намилу́ється намилу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намилува́вся, намилува́всь намилува́лися, намилува́лись
жін.р. намилува́лася, намилува́лась
сер.р. намилува́лося, намилува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намилува́вшись

Словник синонімів

НАМИЛУВА́ТИСЯким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е - досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯким, чим, на кого-що,НАДИВИ́ТИСЯна кого-що,НАЧУДУВА́ТИСЯна кого-що, рідше кому, чому,розм. - Недок.: надивля́тися. Намилувавшись сплячим, Бульба пробирався далі тісною вулицею (О. Довженко); Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (О. Маковей); Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Ірина Вільде). - Пор. 1. любува́тися, наті́шитися.
НАТІ́ШИТИСЯ (перев. із запереченням не - утішаючись, радіючи, повністю задовольнитися), НАВТІША́ТИСЯрозм.,НАРА́ДУВАТИСЯрозм.Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться ними (М. Коцюбинський); Не налюбується [Мотря], не навтішається невісткою (Панас Мирний); Яринка не нарадується своїми дівчатами (В. Кучер). - Пор. намилува́тися.