наметувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наме́тувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наме́туймо | |
| 2 особа | наме́туй | наме́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наме́туватиму | наме́туватимемо, наме́туватимем |
| 2 особа | наме́туватимеш | наме́туватимете |
| 3 особа | наме́туватиме | наме́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наме́тую | наме́туємо, наме́туєм |
| 2 особа | наме́туєш | наме́туєте |
| 3 особа | наме́тує | наме́тують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наме́туючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наме́тував | наме́тували |
| жін. р. | наме́тувала | |
| сер. р. | наме́тувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наме́тувавши | ||