наметувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | наме́тувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наме́туймо | |
2 особа | наме́туй | наме́туйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наме́туватиму | наме́туватимемо, наме́туватимем |
2 особа | наме́туватимеш | наме́туватимете |
3 особа | наме́туватиме | наме́туватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наме́тую | наме́туємо, наме́туєм |
2 особа | наме́туєш | наме́туєте |
3 особа | наме́тує | наме́тують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
наме́туючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | наме́тував | наме́тували |
жін. р. | наме́тувала | |
сер. р. | наме́тувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наме́тувавши |