намерзтися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наме́рзтися, наме́рзтись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наме́рзнімося, наме́рзнімось, наме́рзнімся
2 особа наме́рзнися, наме́рзнись наме́рзніться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наме́рзнуся, наме́рзнусь наме́рзнемося, наме́рзнемось, наме́рзнемся
2 особа наме́рзнешся наме́рзнетеся, наме́рзнетесь
3 особа наме́рзнеться наме́рзнуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наме́рзся наме́рзлися, наме́рзлись
жін.р. наме́рзлася, наме́рзлась
сер.р. наме́рзлося, наме́рзлось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наме́рзшись