намерзти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наме́рзти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа наме́рзне наме́рзнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наме́рз наме́рзли
жін.р. наме́рзла
сер.р. наме́рзло
Активний дієприкметник
наме́рзлий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наме́рзши