намережити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намере́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намере́жмо
2 особа намере́ж намере́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намере́жу намере́жимо, намере́жим
2 особа намере́жиш намере́жите
3 особа намере́жить намере́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намере́жив намере́жили
жін.р. намере́жила
сер.р. намере́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
намере́жений
Безособова форма
намере́жено
Дієприслівник
намере́живши