наменутися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(почати, спробувати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив намену́тися, намену́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намені́мося, намені́мось, намені́мся
2 особа намени́ся, намени́сь намені́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намену́ся, намену́сь наменемо́ся, наменемо́сь, намене́мся
2 особа намене́шся наменете́ся, наменете́сь
3 особа намене́ться намену́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намену́вся, намену́всь намену́лися, намену́лись
жін.р. намену́лася, намену́лась
сер.р. намену́лося, намену́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намену́вшись