намелювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наме́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наме́люймо | |
| 2 особа | наме́люй | наме́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наме́люватиму | наме́люватимемо, наме́люватимем |
| 2 особа | наме́люватимеш | наме́люватимете |
| 3 особа | наме́люватиме | наме́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наме́люю | наме́люємо, наме́люєм |
| 2 особа | наме́люєш | наме́люєте |
| 3 особа | наме́лює | наме́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наме́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наме́лював | наме́лювали |
| жін. р. | наме́лювала | |
| сер. р. | наме́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наме́лювавши | ||