намаринувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намаринува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намарину́ймо | |
| 2 особа | намарину́й | намарину́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намарину́ю | намарину́ємо, намарину́єм |
| 2 особа | намарину́єш | намарину́єте |
| 3 особа | намарину́є | намарину́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намаринува́в | намаринува́ли |
| жін.р. | намаринува́ла | |
| сер.р. | намаринува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намарино́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| намарино́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| намаринува́вши | ||