намаринувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намаринува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намарину́ймо
2 особа намарину́й намарину́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намарину́ю намарину́ємо, намарину́єм
2 особа намарину́єш намарину́єте
3 особа намарину́є намарину́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намаринува́в намаринува́ли
жін.р. намаринува́ла
сер.р. намаринува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
намарино́ваний
Безособова форма
намарино́вано
Дієприслівник
намаринува́вши