намаринований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний намарино́ваний намарино́вана намарино́ване намарино́вані
родовий намарино́ваного намарино́ваної намарино́ваного намарино́ваних
давальний намарино́ваному намарино́ваній намарино́ваному намарино́ваним
знахідний намарино́ваний намарино́вану намарино́ване намарино́вані
орудний намарино́ваним намарино́ваною намарино́ваним намарино́ваними
місцевий на/у намарино́ваному, намарино́ванім на/у намарино́ваній на/у намарино́ваному, намарино́ванім на/у намарино́ваних