-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наманта́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наманта́чмо
2 особа наманта́ч наманта́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наманта́чу наманта́чимо, наманта́чим
2 особа наманта́чиш наманта́чите
3 особа наманта́чить наманта́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наманта́чив наманта́чили
жін.р. наманта́чила
сер.р. наманта́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наманта́чений
Безособова форма
наманта́чено
Дієприслівник
наманта́чивши

Словник синонімів

ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИрідше, ВІДГО́СТРЮВАТИрідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИрідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. - робити гострим за допомогою бруска, ременя тощо);МАНТА́ЧИТИ, НАМАНТА́ЧУВАТИ (мантачкою); КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ (б’ючи, ударяючи молотком). - Док.: нагостри́ти, ви́гострити, загостри́ти, відгостри́ти, заточи́ти, наточи́ти, ви́точити, відточи́ти, обточи́ти, напра́вити, наманта́чити, ви́клепати. Не гостри ножа, доки не зловив барана (прислів’я); Дехто, сподіваючись, що на завтра прийдеться на жнива ставати, і серп позубив, косу нагострив (Панас Мирний); Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка); Високо підкидаючи сокиру, він почав зрубувати кінець промоклої колоди, загострюючи її, як велетенський олівець (С. Голованівський); - Ми маємо військо і зброю.. Меч той відгострили на голови ворогів народних (І. Ле); Чумаченко точив на ремінці бритву (Григорій Тютюнник); Заточити свердло; Вже в’ється.. та білая чайка. Наточує дзьоба на щоглі (Леся Українка); Росло воно [цуценя] потроху, волосатилось, на кістках зуби відточувало (Ю. Мельничук); Розмовляв [Янко] з Василем.., який правив бритву в кухні (М. Томчаній); Направив я косу і пішов: тільки шелест переді мною! (І. Муратов); - Ви, дідусю, лишайтеся коси клепать, та вчіть, як гострити, мантачити... (Остап Вишня); Косарям одне лиш дбай - Намантачуй коси (В. Бичко); Як стихне гомін, то лунко чути - виклепує косу хтось (А. Головко).