наманити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намани́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намані́мо, намані́м | |
| 2 особа | намани́ | намані́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наманю́ | нама́нимо, нама́ним |
| 2 особа | нама́ниш | нама́ните |
| 3 особа | нама́нить | нама́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намани́в | намани́ли |
| жін.р. | намани́ла | |
| сер.р. | намани́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намани́вши | ||