-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нама́зати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нама́жмо
2 особа нама́ж нама́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нама́жу нама́жемо, нама́жем
2 особа нама́жеш нама́жете
3 особа нама́же нама́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нама́зав нама́зали
жін.р. нама́зала
сер.р. нама́зало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нама́заний
Безособова форма
нама́зано
Дієприслівник
нама́завши

Словник синонімів

МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ[ОБШМАРО́ВУВАТИ] (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ, НАМА́ЩУВАТИ, НАШМАРО́ВУВАТИ, НАТИРА́ТИ (покривати що-небудь зверху); БІЛИ́ТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОББІ́ЛЮВАТИ (білою глиною, вапном, крейдою тощо); ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ (обліплюючи стіни товстим шаром глини); ШПАРУВА́ТИ (щілини, заглибини глиною); ПРОМА́ЗУВАТИ, ПРОМА́ЩУВАТИ (мастилом, спеціальним розчином тощо; взагалі щось чим-небудь); ПРИМА́ЗУВАТИ, ПРИМА́ЩУВАТИ (злегка або частково); ЯЛО́ЗИТИрозм. (щось чим-небудь жирним).. - Док.: зма́зати, пома́зати, змасти́ти, обма́зати, обмасти́ти, ви́мазати, ви́мастити, обшмарува́ти, нама́слити, нама́зати, намасти́ти, нашмарува́ти, нате́рти, побіли́ти, ви́білити, оббіли́ти, обвалькува́ти, пошпарува́ти, прома́зати, промасти́ти, прима́зати, примасти́ти, об’яло́зити. Наймит.. мазав хазяйські чоботи (Марко Вовчок); Другого дня Параска з невісткою заходилися мазати хату (К. Гордієнко); Люди сиділи й писали листи перед завтрашнім наступом й мастили зброю (Ю. Яновський); По всенькому селу починають мастити хати (Є. Гуцало); На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом (О. Гончар); Машини одна за одною під’їжджали на трек. Їх змазували, заправляли бензином (Л. Дмитерко); Діди-садоводи, уважно оглядаючи кожне дерево, обрізали сухі гілки, жінки обмазували вапном стовбури (Ю. Збанацький); .- Як білки, видерлися наші молодики по кодинах, обмастили їх смолою та підпалили (З. Тулуб); Призьбу [мати] вимазувала жовтою глиною (В. Гжицький); Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав носом (М. Стельмах); Оленкарішуче бере печатку "Зроблено вірно" і починає намазувати її (В. Собко); Вона завсігди дуже намащувала над чолом коси помадою, щоб затаїти ті перші прикмети доходжалих літ (І. Нечуй-Левицький); - Що вам заграти, великоможна пані? - спитав Шарго, натираючи смичок шматком каніфолі (М. Томчаній); Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І. Нечуй-Левицький); [Ганна:] Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила (М. Кропивницький); Солдати почали готувати маскувальні халати, оббілювати крейдою автомати, котушки з намотаним дротом (П. Автомонов); За осиковим переліском бовваніло з десяток наметів і кілька великих недобудованих куренів-казарм з обплетеними лозою стінами, які козаки обвальковували глиною (С. Добровольський); Вони заходилися шпарувати щілини й дірки в стінах будинку (Ю. Мокрієв); Промазати шви; Примазувати припічок; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський).
МАЛЮВА́ТИ (зображувати когось); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ (з натури - предмети, істоти, природу тощо); ПИСА́ТИ (створювати твір живопису); ВИМАЛЬО́ВУВАТИ, ВИРИСО́ВУВАТИ (ретельно, з усіма подробицями); ЗАМАЛЬО́ВУВАТИ (робити ескіз, малюнок когось, чогось); МА́ЗАТИзневажл., МАЗЮ́КАТИзневажл. (невміло, погано). - Док.: намалюва́ти, помалюва́ти, змалюва́ти, відмалюва́ти, написа́ти, ви́писати, ви́малювати, замалюва́ти, нама́зати, намазю́кати. Над хатами штопори димків - Діти їх малюють саме так (М. Рильський); Хотів би я змалювати тобі краєвид на мечеть - та далебі не маю часу (М. Коцюбинський); Тепер він увесь час і сили віддавав автопортретам: писав себе і в мундирі, і в сюртуку, і в білому, і в чорному кашкетах (З. Тулуб); Тарас під самісінькою банею вимальовував якийсь візерунок (О. Іваненко); Коли я замальовував у альбомі натхненну постать діда, від поспіху і хвилювання олівець мій шипів, як розпечений (І. Волошин); - Якось знічев’я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Ю. Збанацький); З якими гордощами мазюкав я на взір "цьоциних" такі "ружі", що аж сама "цьоця" бралася за голову (І. Франко).
ПАРТА́ЧИТИзневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИзневажл., КАПА́РИТИзневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИзневажл.,БА́ЗГРАТИзневажл., МА́ЗАТИзневажл.,МАЗЮ́КАТИзневажл. (перев. писати, малювати). - Док.: напарта́чити, спарта́чити, напарто́лити, спарто́лити, накапа́рити, скапа́рити, зля́пати, наба́зграти, нама́зати, намазю́кати. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер); Оце як сама не догляну, то напартолить [невістка] такого борщу, що й собаки не їдять (І. Нечуй-Левицький); Мати.. метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах); Милуючись, дивиться [дід] старими очима на свою роботу: - Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому [на ліжку], ніж долі (С. Васильченко); Віршомазів стільки наплодилось, що якби кожний ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде було чоловікові й хати нанять за паперами! (П. Гулак-Артемовський); Хіба ж це стаття оте, що Лукіянович намазав? (Леся Українка); - Він теж трохи мазюкає?.. - Уявіть, малює він досить пристойно (М. Стельмах).
ФАРБУВАТИ (покривати чи просочувати фарбою); МАЛЮВА́ТИрідше,ФА́БРИТИ заст.; ОФАРБО́ВУВАТИ рідше, ОФА́РБЛЮВАТИ рідше (якийсь предмет); ВИМАЛЬО́ВУВАТИ (старанно); НАФАРБО́ВУВАТИ (густо, інтенсивно); НАМА́ЗУВАТИрозм. (перев. косметичними засобами); НАФА́БРЮВАТИ (перев. вуса, бороду); ПРОФАРБОВУВАТИ (повністю, наскрізь); ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ЗАФА́РБЛЮВАТИрідше (перев. по старій фарбі); ПІДФАРБО́ВУВАТИ, ПІДМАЛЬО́ВУВАТИ (трохи або підновлюючи забарвлення); ПІДВО́ДИТИ (перев. призьбу, припічок); ПІДМА́ЗУВАТИрозм. (косметичними засобами, звичайно невміло). - Док.: пофарбува́ти, помалюва́ти, пофа́брити, офарбува́ти, офа́рбити, ви́малювати, нафарбува́ти, нама́зати, нафа́брити, профарбува́ти, зафарбува́ти, зафа́рбити, підфарбува́ти, підмалюва́ти, підвести́, підма́зати. [Прісцілла:] Се дівчина, що в нас нитки фарбує (Леся Українка); Він малює спід барки на синє, яким буває море в полудні (М. Коцюбинський); Генерал Букалов сидить перед дзеркалом і.. фабрить вуса (Я. Мамонтов); Гаряча кров офарбила цвіти (В. Сосюра); Тарас під самісінькою банею вимальовує якийсь візерунок (О. Іваненко); - Ви подивіться на нашу татарку: нігті нафарбувала (М. Коцюбинський); - Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум’янцями (І. Нечуй-Левицький); Згадав він чомусь робітфак, нашу студентську юність в парусинових черевиках. О, як ми їх нафабрювали зубним порошком! (О. Гончар); - Я йому зроблю шаблю, .. зафарбую ожиною (Григорій Тютюнник); -Треба було дещо підфарбувати перед Великоднем (О. Гончар); Ні, ні, та й побілить зайвий раз хату ретельна молодиця,.. підмалює сволок (Ю. Яновський); - Баба Бородавчиха дуже гарно вміла підводити піч і лежанку (П. Загребельний); Днями цілими в люстерко Заглядає діва, То підмаже себе справа, То поправить зліва (П. Глазовий).