намагнічувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намагні́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намагні́чуймо | |
| 2 особа | намагні́чуй | намагні́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намагні́чуватиму | намагні́чуватимемо, намагні́чуватимем |
| 2 особа | намагні́чуватимеш | намагні́чуватимете |
| 3 особа | намагні́чуватиме | намагні́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намагні́чую | намагні́чуємо, намагні́чуєм |
| 2 особа | намагні́чуєш | намагні́чуєте |
| 3 особа | намагні́чує | намагні́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| намагні́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | намагні́чував | намагні́чували |
| жін. р. | намагні́чувала | |
| сер. р. | намагні́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намагні́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| намагні́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| намагні́чувавши | ||