намагнічуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний намагні́чуваний намагні́чувана намагні́чуване намагні́чувані
родовий намагні́чуваного намагні́чуваної намагні́чуваного намагні́чуваних
давальний намагні́чуваному намагні́чуваній намагні́чуваному намагні́чуваним
знахідний намагні́чуваний намагні́чувану намагні́чуване намагні́чувані
орудний намагні́чуваним намагні́чуваною намагні́чуваним намагні́чуваними
місцевий на/у намагні́чуваному, намагні́чуванім на/у намагні́чуваній на/у намагні́чуваному, намагні́чуванім на/у намагні́чуваних