намагнічений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний намагні́чений намагні́чена намагні́чене намагні́чені
родовий намагні́ченого намагні́ченої намагні́ченого намагні́чених
давальний намагні́ченому намагні́ченій намагні́ченому намагні́ченим
знахідний намагні́чений намагні́чену намагні́чене намагні́чені
орудний намагні́ченим намагні́ченою намагні́ченим намагні́ченими
місцевий на/у намагні́ченому, намагні́ченім на/у намагні́ченій на/у намагні́ченому, намагні́ченім на/у намагні́чених