намагнітизований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний намагнітизо́ваний намагнітизо́вана намагнітизо́ване намагнітизо́вані
родовий намагнітизо́ваного намагнітизо́ваної намагнітизо́ваного намагнітизо́ваних
давальний намагнітизо́ваному намагнітизо́ваній намагнітизо́ваному намагнітизо́ваним
знахідний намагнітизо́ваний, намагнітизо́ваного намагнітизо́вану намагнітизо́ване намагнітизо́вані, намагнітизо́ваних
орудний намагнітизо́ваним намагнітизо́ваною намагнітизо́ваним намагнітизо́ваними
місцевий на/у намагнітизо́ваному, намагнітизо́ванім на/у намагнітизо́ваній на/у намагнітизо́ваному, намагнітизо́ванім на/у намагнітизо́ваних