-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив намага́тися, намага́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намага́ймося, намага́ймось
2 особа намага́йся, намага́йсь намага́йтеся, намага́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намага́тимуся, намага́тимусь намага́тимемося, намага́тимемось, намага́тимемся
2 особа намага́тимешся намага́тиметеся, намага́тиметесь
3 особа намага́тиметься намага́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа намага́юся, намага́юсь намага́ємося, намага́ємось, намага́ємся
2 особа намага́єшся намага́єтеся, намага́єтесь
3 особа намага́ється намага́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
намага́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. намага́вся, намага́всь намага́лися, намага́лись
жін. р. намага́лася, намага́лась
сер. р. намага́лося, намага́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намага́вшись

Словник синонімів

ВИМАГА́ТИчого, з інфін. і зі спол. щоб (ставити перед ким-небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось), ДОМАГА́ТИСЯ, ДИКТУВА́ТИкому, що,ПИТА́ТИщо, чого рідше,НАМАГА́ТИСЯрозм. - Док.: ви́могтирідшедомогти́ся, спита́ти. Марко.. вимагав, щоб він розповів йому ще раз про батька (І. Микитенко); Остап Богучар наполегливо домагався в ад’ютанта, щоб його негайно прийняв командуючий (В. Кучер); Інтереси свободи творчості диктують художникові необхідність постійного збагачення знань (з науково-популярної літератури); Один устругнув, а з десятьох спитають.. - Не ти ж його намовляв, - заспокоїла мачуха. - Батько - герой, хай з нього питають (О. Гончар); Він [учитель] намагався, щоб йому пороблено нові парти, засклено вікна (Б. Грінченко). - Пор. 1. наполяга́ти, 1. натиска́ти.
НАМАГА́ТИСЯ (докладати зусиль, щоб зробити, здійснити що-небудь), СТАРА́ТИСЯ, СИЛКУВА́ТИСЯпідсил.,СИ́ЛУВАТИСЯпідсил. рідше,ТУ́ЖИТИСЯпідсил., розм. рідше;НОРОВИ́ТИрозм. (наполегливо, звичайно всупереч труднощам, перешкодам тощо). Білий, як сорочка на ньому, він намагався розтулити рота, але не міг (М. Коцюбинський); Степан старається більше наловити риби, бо за це його завжди хвалить мати (О. Копиленко); Силкувалась перемогти себе, та з великого силкування тільки сльози ковтає (Ганна Барвінок); Вона довго дивилася на Олену, силувалася щось сказати (Григорій Тютюнник); Чоловічок закліпав кролячими очицями, тужачись щось згадати (П. Панч); Конячка.. стишилася, дрібно перебираючи ногами, пішла поволі, хоч усе норовила зірватись на труську рись (Ю. Збанацький). - Пор. 1. про́бувати.
ПРО́БУВАТИ (про спробу зробити, здійснити щось, звичайно при невпевненості щодо наслідку), ПОРИВА́ТИСЯ, МІ́РЯТИСЯрозм.,ПРИМІРЯ́ТИСЯ[ПРИМІ́РЮВАТИСЯ]розм. - Док.: спро́бувати, попро́бувати, порва́тися, примі́ритися[примі́рятися], потрі́буватидіал.Славко не здав ані одного іспиту. Не пробував навіть здавати (Лесь Мартович); Воронюк поривався втекти і знову вертався, немов тягло його назад якоюсь силою (С. Васильченко); Коли ж чує - ніби кватирку хтось міряється відсунути (Ганна Барвінок); Дехто був з поміщицьких родин.. Звичайно ж, нерівня!Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь!І все дарма (А. Головко). - Пор. 1. намага́тися.