налічити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | налічи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | налічі́мо, налічі́м | |
| 2 особа | налічи́ | налічі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | налічу́ | налі́чимо, налі́чим |
| 2 особа | налі́чиш | налі́чите |
| 3 особа | налі́чить | налі́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | налічи́в | налічи́ли |
| жін.р. | налічи́ла | |
| сер.р. | налічи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| налі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| налі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| налічи́вши | ||