-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | налі́плювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | налі́плюймо |
| 2 особа | налі́плюй | налі́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | налі́плюватиму | налі́плюватимемо, налі́плюватимем |
| 2 особа | налі́плюватимеш | налі́плюватимете |
| 3 особа | налі́плюватиме | налі́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | налі́плюю | налі́плюємо, налі́плюєм |
| 2 особа | налі́плюєш | налі́плюєте |
| 3 особа | налі́плює | налі́плюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| налі́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | налі́плював | налі́плювали |
| жін. р. | налі́плювала |
| сер. р. | налі́плювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| налі́плюваний |
| Безособова форма |
| налі́плювано |
| Дієприслівник |
| налі́плювавши |
Словник синонімів
КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). - Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами - чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов’ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).