-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наліпи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наліпі́мо, наліпі́м
2 особа наліпи́ наліпі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наліплю́ налі́пимо, налі́пим
2 особа налі́пиш налі́пите
3 особа налі́пить налі́плять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наліпи́в наліпи́ли
жін.р. наліпи́ла
сер.р. наліпи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
налі́плений
Безособова форма
налі́плено
Дієприслівник
наліпи́вши

Словник синонімів

КЛЕ́ЇТИодне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИдо чого,ПРИЛІ́ПЛЮВАТИдо чого,ЛІПИ́ТИна що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). - Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами - чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов’ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).