-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наляка́тися, наляка́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наляка́ймося, наляка́ймось
2 особа наляка́йся, наляка́йсь наляка́йтеся, наляка́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наляка́юся, наляка́юсь наляка́ємося, наляка́ємось, наляка́ємся
2 особа наляка́єшся наляка́єтеся, наляка́єтесь
3 особа наляка́ється наляка́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наляка́вся, наляка́всь наляка́лися, наляка́лись
жін.р. наляка́лася, наляка́лась
сер.р. наляка́лося, наляка́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наляка́вшись

Словник синонімів

ЛЯКА́ТИСЯкого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯкого, чого, підсил.,УЖАХА́ТИСЯ[ВЖАХА́ТИСЯ], ТРЕМТІ́ТИперед ким, чим і без додатка, підсил.,ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ], ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим, рідше, ХАРАПУ́ДИТИСЯрозм.,ПОЛОШИ́ТИСЯкого, чого й без додатка, розм.,ТІ́ПАТИСЯперед ким, чим, розм.,СПУ́ДЖУВАТИСЯкого, чого й без додатка, діал. - Док.: зляка́тися, ізляка́тисярідшепереляка́тися, наляка́тися, настраха́тися, настраши́тися, острахну́тися, перестраши́тися, споло́хатися, сполоши́тися, переполо́хатися, схарапу́дитися, переполоши́тися, наполо́хатися, ужахну́тися[вжахну́тися], зжахну́тися, спу́дитися, перепу́дитисядіал.помаркотні́ти. На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде); Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський); - Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, - презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); - Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? - сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Вона боялась, що п’яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (І. Франко); [Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?!.. [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький); Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький); Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (П. Панч); В перепуді після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Раптом Юра схоплюється і жахається - дороги далі нема (Ю. Смолич); - Ой лишенько! - вжахається тітка. - Багато людей вбито? (Марко Вовчок); Щось грюкнуло так по хаті, що аж шибки забряжчали. Галя вжахнулась (Марко Вовчок); - А що ж, Свириде Яковлевичу, взамін дасте за цю півдесятинку?.. - Дулю з маком! Тремтиш? (М. Стельмах); Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла); Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися? (І. Франко); - Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", - подумала Пріська вся тіпаючись (Панас Мирний); Спудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же - подавай бог ноги! (І. Франко); Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко). - Пор. 1. боя́тися.