-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наляка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наляка́ймо
2 особа наляка́й наляка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наляка́ю наляка́ємо, наляка́єм
2 особа наляка́єш наляка́єте
3 особа наляка́є наляка́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наляка́в наляка́ли
жін.р. наляка́ла
сер.р. наляка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наля́каний
Безособова форма
наля́кано
Дієприслівник
наляка́вши

Словник синонімів

ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИрозм. рідше,СПУ́ДЖУВАТИдіал., ЖАХА́ТИпідсил. - Док.: зляка́ти, переляка́ти, наляка́ти, настраха́ти, пристраха́ти, пристраши́ти, настраши́ти, перестраши́ти, споло́хати, наполо́хати, спу́дити, сполоши́ти, переполо́хати, переполоши́ти, потриво́жити, поколо́шкати, сколо́скати, схарапу́дитирозм. перепу́дити, вжахну́ти[ужахну́ти]. Ліс стояв тихий, страшний. Кожен шелест лякав дівчину (В. Минко); - Ох, як ви мене перелякали, - сказав він сердечним якимсь голосом (Г. Хоткевич); [Корінь:] Вона дівчат страхає, щоб далеко не запливали (Я. Баш); Так настрахав Демид своїм криком, що й на звітних зборах ніхто йому не дорікав, ніхто не перечив (С. Журахович); - Я вас не хотіла страшити (І. Франко); Грім, котрий ударив о десять кроків від нього [пана], не був би його так перестрашив, як той страшний кашель (І. Франко); Римський імператор боявся посилення Росії і погрожував Богданові Хмельницькому походом на Україну (О. Довженко); Базар починав життя рано.. Вони [господарі яток і рундуків] перші сполохували безпритульників (І. Микитенко); Марусі сказали про смерть опришка не скоро, по тім, як видужала. Боялися потривожити (Г. Хоткевич); Мати стращає, що я змерзну (Панас Мирний); - Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (М. Рильський). - Пор. заля́кувати.