налютуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив налютува́тися, налютува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа налюту́ється налюту́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. налютува́вся, налютува́всь налютува́лися, налютува́лись
жін.р. налютува́лася, налютува́лась
сер.р. налютува́лося, налютува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
налютува́вшись