-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив налюбува́тися, налюбува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   налюбу́ймося, налюбу́ймось
2 особа налюбу́йся, налюбу́йсь налюбу́йтеся, налюбу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа налюбу́юся, налюбу́юсь налюбу́ємося, налюбу́ємось, налюбу́ємся
2 особа налюбу́єшся налюбу́єтеся, налюбу́єтесь
3 особа налюбу́ється налюбу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. налюбува́вся, налюбува́всь налюбува́лися, налюбува́лись
жін.р. налюбува́лася, налюбува́лась
сер.р. налюбува́лося, налюбува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
налюбува́вшись

Словник синонімів

НАМИЛУВА́ТИСЯким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е - досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯким, чим, на кого-що,НАДИВИ́ТИСЯна кого-що,НАЧУДУВА́ТИСЯна кого-що, рідше кому, чому,розм. - Недок.: надивля́тися. Намилувавшись сплячим, Бульба пробирався далі тісною вулицею (О. Довженко); Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (О. Маковей); Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Ірина Вільде). - Пор. 1. любува́тися, наті́шитися.