налюбитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив налюби́тися, налюби́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   налюбі́мося, налюбі́мось, налюбі́мся
2 особа налюби́ся, налюби́сь налюбі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа налюблю́ся, налюблю́сь налю́бимося, налю́бимось, налю́бимся
2 особа налю́бишся налю́битеся, налю́битесь
3 особа налю́биться налю́бляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. налюби́вся, налюби́всь налюби́лися, налюби́лись
жін.р. налюби́лася, налюби́лась
сер.р. налюби́лося, налюби́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
налюби́вшись