-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний нальо́тчик нальо́тчики
родовий нальо́тчика нальо́тчиків
давальний нальо́тчикові, нальо́тчику нальо́тчикам
знахідний нальо́тчика нальо́тчиків
орудний нальо́тчиком нальо́тчиками
місцевий на/у нальо́тчикові, нальо́тчику на/у нальо́тчиках
кличний нальо́тчику нальо́тчики

Словник синонімів

БАНДИ́Т (людина, що займається бандитизмом); ГА́НГСТЕР, НАЛЬО́ТЧИКрозм. (той, хто бере участь у збройних нападах на квартири і т. ін. з метою пограбування). Вантажник Григорій задумався. Сваритися з Мишкою Япончиком - королем одеських бандитів, нальотчиків і контрабандистів - поки що не годилося (Ю. Смолич). - Пор. 1. грабі́жник, 1. розбі́йник.