-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив налу́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   налу́чмо
2 особа налу́ч налу́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа налу́чу налу́чимо, налу́чим
2 особа налу́чиш налу́чите
3 особа налу́чить налу́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. налу́чив налу́чили
жін.р. налу́чила
сер.р. налу́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
налу́чивши

Словник синонімів

ОПИНИ́ТИСЯ (з’явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИрозм., УЧИНИ́ТИСЯ[ВЧИНИ́ТИСЯ]діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). - Недок.: опиня́тися, потрапля́ти, попада́ти, попада́тися, налуча́ти, підпада́ти. Вода ринула через борт, рибалки опинилися у воді (Ю. Яновський); Од того часу.. народ знов опинився в неволі в панів (І. Нечуй-Левицький); Нудатов вперше потрапив у таку екзотичну обстановку (З. Тулуб); Машина, проскочивши фронтову зону.., раптом потрапила під артилерійський обстріл (В. Кучер); Дай жінці волю, сам попадеш у неволю (прислів’я); От там, край очерету яма, коли б на неї не налучить (Панас Мирний); Вона так несподівано вчинилася обік Фрузі, що ся.. аж злякалася, побачивши її (І. Франко); Після першого поділу Польщі у 1772 році Галичина підпала під гніт Австро-Угорської імперії (з журналу). - Пор. 1. потрапля́ти.