налупцьований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний налупцьо́ваний налупцьо́вана налупцьо́ване налупцьо́вані
родовий налупцьо́ваного налупцьо́ваної налупцьо́ваного налупцьо́ваних
давальний налупцьо́ваному налупцьо́ваній налупцьо́ваному налупцьо́ваним
знахідний налупцьо́ваний, налупцьо́ваного налупцьо́вану налупцьо́ване налупцьо́вані, налупцьо́ваних
орудний налупцьо́ваним налупцьо́ваною налупцьо́ваним налупцьо́ваними
місцевий на/у налупцьо́ваному, налупцьо́ванім на/у налупцьо́ваній на/у налупцьо́ваному, налупцьо́ванім на/у налупцьо́ваних