налупцьований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | налупцьо́ваний | налупцьо́вана | налупцьо́ване | налупцьо́вані |
| родовий | налупцьо́ваного | налупцьо́ваної | налупцьо́ваного | налупцьо́ваних |
| давальний | налупцьо́ваному | налупцьо́ваній | налупцьо́ваному | налупцьо́ваним |
| знахідний | налупцьо́ваний, налупцьо́ваного | налупцьо́вану | налупцьо́ване | налупцьо́вані, налупцьо́ваних |
| орудний | налупцьо́ваним | налупцьо́ваною | налупцьо́ваним | налупцьо́ваними |
| місцевий | на/у налупцьо́ваному, налупцьо́ванім | на/у налупцьо́ваній | на/у налупцьо́ваному, налупцьо́ванім | на/у налупцьо́ваних |