налузатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | налуза́тися, налуза́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | налуза́ймося, налуза́ймось | |
| 2 особа | налуза́йся, налуза́йсь | налуза́йтеся, налуза́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | налуза́юся, налуза́юсь | налуза́ємося, налуза́ємось, налуза́ємся |
| 2 особа | налуза́єшся | налуза́єтеся, налуза́єтесь |
| 3 особа | налуза́ється | налуза́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | налуза́вся, налуза́всь | налуза́лися, налуза́лись |
| жін.р. | налуза́лася, налуза́лась | |
| сер.р. | налуза́лося, налуза́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| налуза́вшись | ||