налужувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | налу́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | налу́жуймо | |
| 2 особа | налу́жуй | налу́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | налу́жуватиму | налу́жуватимемо, налу́жуватимем |
| 2 особа | налу́жуватимеш | налу́жуватимете |
| 3 особа | налу́жуватиме | налу́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | налу́жую | налу́жуємо, налу́жуєм |
| 2 особа | налу́жуєш | налу́жуєте |
| 3 особа | налу́жує | налу́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| налу́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | налу́жував | налу́жували |
| жін. р. | налу́жувала | |
| сер. р. | налу́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| налу́жувавши | ||