налудити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | налуди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | налуді́мо, налуді́м | |
| 2 особа | налуди́ | налуді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | налуджу́ | налу́димо, налу́дим |
| 2 особа | налу́диш | налу́дите |
| 3 особа | налу́дить | налу́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | налуди́в | налуди́ли |
| жін.р. | налуди́ла | |
| сер.р. | налуди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| налуди́вши | ||