налудити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив налуди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   налуді́мо, налуді́м
2 особа налуди́ налуді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа налуджу́ налу́димо, налу́дим
2 особа налу́диш налу́дите
3 особа налу́дить налу́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. налуди́в налуди́ли
жін.р. налуди́ла
сер.р. налуди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
налуди́вши