наломити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наломи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наломі́мо, наломі́м | |
| 2 особа | наломи́ | наломі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наломлю́ | нало́мимо, нало́мим |
| 2 особа | нало́миш | нало́мите |
| 3 особа | нало́мить | нало́млять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наломи́в | наломи́ли |
| жін.р. | наломи́ла | |
| сер.р. | наломи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нало́млений | ||
| Безособова форма | ||
| нало́млено | ||
| Дієприслівник | ||
| наломи́вши | ||