наловлювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нало́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нало́влюймо | |
| 2 особа | нало́влюй | нало́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нало́влюватиму | нало́влюватимемо, нало́влюватимем |
| 2 особа | нало́влюватимеш | нало́влюватимете |
| 3 особа | нало́влюватиме | нало́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нало́влюю | нало́влюємо, нало́влюєм |
| 2 особа | нало́влюєш | нало́влюєте |
| 3 особа | нало́влює | нало́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нало́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нало́влював | нало́влювали |
| жін. р. | нало́влювала | |
| сер. р. | нало́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нало́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| нало́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| нало́влювавши | ||