ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька).