наловити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | налови́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | налові́мо, налові́м | |
| 2 особа | налови́ | налові́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наловлю́ | нало́вимо, нало́вим |
| 2 особа | нало́виш | нало́вите |
| 3 особа | нало́вить | нало́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | налови́в | налови́ли |
| жін.р. | налови́ла | |
| сер.р. | налови́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нало́влений | ||
| Безособова форма | ||
| нало́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| налови́вши | ||