-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний нало́бник нало́бники
родовий нало́бника нало́бників
давальний нало́бнику, нало́бникові нало́бникам
знахідний нало́бник нало́бники
орудний нало́бником нало́бниками
місцевий на/у нало́бнику на/у нало́бниках
кличний нало́бнику* нало́бники*

Словник синонімів

НАЛО́БНИК (металеве покриття, яке захищало в старовину лоб воїна від ушкодження), НАЧІ́ЛЬНИК. - У мене хоч і мідний налобник, але лоб не мідний (В. Кучер); На йому.. якийсь важкий панцер, залізний начільник, що спустився з чола й затуляє йому очі (І. Нечуй-Левицький).