-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нале́жний нале́жна нале́жне нале́жні
родовий нале́жного нале́жної нале́жного нале́жних
давальний нале́жному нале́жній нале́жному нале́жним
знахідний нале́жний, нале́жного нале́жну нале́жне нале́жні, нале́жних
орудний нале́жним нале́жною нале́жним нале́жними
місцевий на/у нале́жному, нале́жнім на/у нале́жній на/у нале́жному, нале́жнім на/у нале́жних

Словник синонімів

ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙрозм.Позавчора возилась, споруджуючи собі відповідне до літньої погоди убрання (Леся Українка); Негативи вийшли потрібної густоти й належної різкості освітлення (Ю. Яновський); На [лічильній] машині можна випробувати велику кількість варіантів і вибрати найбільш підхожий (з журналу); [Семен:] Як буде момент підходящий, то замов слово за мене... (М. Зарудний); Ольга.. відійшла вбік, зберігаючи пристойну віддаль від нього (Ірина Вільде); Він, класний керівник, не знайшов гідної відповіді на зухвалу мову вихованця (О. Донченко); Почнеться свято з урочистих слів, і пролунають тости принагідні (С. Голованівський); Мотря.. вичікує пригожого моменту, щоб одверто поговорити з сестрою (Ірина Вільде).
ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙрозм., ГО́ЖИЙрозм., ПРИГО́ЖИЙрозм., ЗДА́ТНИЙрозм., ПРИГІ́ДНИЙрозм. рідше,ГОДЯ́ЩИЙрозм. рідко,ЗДА́ЛИЙдіал.,ДОГІ́ДНИЙдіал.Одного ранку, вибравши відповідну пору, він знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногору (І. Франко); Місце справді було вигідне для переправи (М. Коцюбинський); Українська держава бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур (з газети); - Як це місце придатне для філософських дум (І. Нечуй-Левицький); На їхніх руках поранений, якому не тільки догляд, а головне - пристойне харчування потрібне (І. Ле); Ніколає каже, що Іон Бану підхожа людина на цей пост (М. Чабанівський); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (С. Голованівський); - Хоча й ця позиція для пострілів і гожа, - зауважив Чарнецький, але захисту для гармат тут нема (М. Старицький); Вернувся вечором до дому в настрої, дуже пригожім до писання поезій (О. Маковей); Якщо моя поезія для Вас здатна, то обіцяюсь і на потім присилати свої писання (В. Самійленко); Вони знайшли пригідний під’їзд, де зняли багнети (переклад С. Масляка); Для бою не кожна хвилина годяща (Ю. Яновський); Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки... "Бог з вами! - люди закричали. - Хіба ж старий до того здалий?.." (І. Франко); Способи, які йому [судді] підсувалися, не годилися з його сумлінням, хоча були добрі та догідні (Н. Кобринська).

Словник фразеологізмів

віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Гончар); Саме Рильський, звертаючись до образу великого гетьмана України, віддає належне його державному розумові і передбачливості... (С. Крижанівський); Добрий склад виконавців підібрав собі Садовський — треба йому віддати належне (Г. Григор’єв); — Треба віддати йому належне,— каже Віталій.— Анонімки свої він розсилає за власним підписом: “Я, каже, не боюсь, не ховаюсь...” (О. Гончар); Треба, однак, віддати належне й совісті Федора; вона знала міру: закрутить своїм господарем, зажене його в якусь безвихідь, а потім одразу тягне назад, примушує каятися (М. Ю. Тарновський). відда́ти справедли́ве. Зараз твердо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів, критично ставився до своїх екстернатських знань і, віддати йому справедливе, був вибагливий до себе (Іван Ле).

віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Гончар); Саме Рильський, звертаючись до образу великого гетьмана України, віддає належне його державному розумові і передбачливості... (С. Крижанівський); Добрий склад виконавців підібрав собі Садовський — треба йому віддати належне (Г. Григор’єв); — Треба віддати йому належне,— каже Віталій.— Анонімки свої він розсилає за власним підписом: “Я, каже, не боюсь, не ховаюсь...” (О. Гончар); Треба, однак, віддати належне й совісті Федора; вона знала міру: закрутить своїм господарем, зажене його в якусь безвихідь, а потім одразу тягне назад, примушує каятися (М. Ю. Тарновський). відда́ти справедли́ве. Зараз твердо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів, критично ставився до своїх екстернатських знань і, віддати йому справедливе, був вибагливий до себе (Іван Ле).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).