належатися 2 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(досхочу полежати) [розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нале́жатися, нале́жатись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нале́жмося, нале́жмось | |
2 особа | нале́жся | нале́жтеся, нале́жтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нале́жуся, нале́жусь | нале́жимося, нале́жимось, нале́жимся |
2 особа | нале́жишся | нале́житеся, нале́житесь |
3 особа | нале́житься | нале́жаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нале́жався, нале́жавсь | нале́жалися, нале́жались |
жін.р. | нале́жалася, нале́жалась | |
сер.р. | нале́жалося, нале́жалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нале́жавшись |
-2-
дієслово доконаного виду
(належати; бути чиєюсь власністю) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | нале́жатися, нале́жатись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нале́жмося, нале́жмось | |
2 особа | нале́жся | нале́жтеся, нале́жтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нале́жуся, нале́жусь | нале́жимося, нале́жимось, нале́жимся |
2 особа | нале́жишся | нале́житеся, нале́житесь |
3 особа | нале́житься | нале́жаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нале́жався, нале́жавсь | нале́жалися, нале́жались |
жін.р. | нале́жалася, нале́жалась | |
сер.р. | нале́жалося, нале́жалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нале́жавшись |
Словник відмінків
Інфінітив | нале́жатися, нале́жатись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нале́жмося, нале́жмось | |
2 особа | нале́жся | нале́жтеся, нале́жтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нале́жуся, нале́жусь | нале́жимося, нале́жимось, нале́жимся |
2 особа | нале́жишся | нале́житеся, нале́житесь |
3 особа | нале́житься | нале́жаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нале́жався, нале́жавсь | нале́жалися, нале́жались |
жін.р. | нале́жалася, нале́жалась | |
сер.р. | нале́жалося, нале́жалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нале́жавшись |